Як один чоловік у шовковому халаті змінив уявлення про чоловічий стиль життя? Г’ю Гефнер перетворив Лос-Анджелес на штаб-квартиру своєї імперії, зробивши Playboy Mansion символом абсолютної свободи. Від перших кроків із мізерним капіталом до створення бренду вартістю в мільйони — історія Гефнера сповнена провокацій та розкоші. Дізнайтеся на los-angeles.pro, що насправді відбувалося за зачиненими дверима головного особняка Каліфорнії та яку ціну довелося заплатити за статус «короля вечірок».
Життя до слави
Г’ю Марстон Гефнер (Hugh Marston Hefner) народився 9 квітня 1926 року у Чикаго. Його батько працював бухгалтером, а мати – вчителькою, яка мріяла, щоб син став місіонером. Родина Г’ю Гефнера була консервативною, методистською, середньозахідного спрямування. Початкову та середню освіту здобув у Чикаго.
З 1944 до 1946 року він служив в Армії США, обіймаючи посаду копірайтера у військовій газеті. У 1949 році він закінчив Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн (The University of Illinois Urbana-Champaign), здобувши ступінь бакалавра мистецтв з психології, а через 2,5 роки – ступінь з творчого письма та мистецтва. Також він прослухав навесні 1950 року семестр аспірантських курсів з соціології у Північно-Західному університеті (Northwestern University). Згодом він кинув навчання.
Запуск Playboy
У січні 1952 року Г’ю Гефнер звільнився з чоловічого журналу «Esquire», де працював копірайтером. Це сталося після того, як йому відмовили у підвищенні заробітної плати на 5 доларів. У 1953 році він взяв позику на 600 доларів та залучив 8000 доларів від 45 інвесторів (його мати дала 1000 доларів) для запуску власного журналу. Спочатку він мав називатися Stag Party.
У 1953 році Г’ю Гефнер заснував журнал Playboy, з якого розпочалася імперія дозвілля. Відтоді його ім’я стало символом розкоші, відвертих образів та екстравагантних вечірок в особняках, гедоністичного прагнення до розкутого сексу. Він свідомо прагнув перевернути соціальні норми США. Розкішний спосіб життя він пропагував не лише у журналі, але й у телевізійних шоу, які вів: «Playboy’s Penthouse» (1959–1960), «Playboy After Dark» (1969–1970). Він також був головним креативним директором видавничої групи «Playboy Enterprises», яка керує журналом.
У 1959 році Г’ю Гефнер заснував Playboy Jazz Festival. Ця подія щорічно збирає на сцені амфітеатру Hollywood Bowl легендарних музикантів, молодих талантів та тисячі шанувальників живого виконання.
4 червня 1963 року його заарештували за поширення непристойної літератури. В одному з випусків Playboy були розміщені оголені знімки Джейн Менсфілд (Jayne Mansfield) у ліжку з чоловіком.
| Рік | Подія | Значення для культури Лос-Анджелеса |
| 1953 | Заснування журналу Playboy | Початок сексуальної революції в медіа |
| 1959 | Заснування Playboy Jazz Festival | Старт однієї з найважливіших музичних традицій ЛА |
| 1971 | Переїзд до Playboy Mansion West | Перетворення Голмбі-Гіллз на центр світського життя |
| 2012 | Останній шлюб (з Крістал Гарріс) | Закріплення статусу «вічного холостяка» у поважному віці |
| 2017 | Смерть та поховання поруч із Монро | Створення головного меморіального тандему Голлівуду |
| 2025 | Перезапуск друкованої версії | Спроба повернути бренд у фізичний простір |
Розкішне життя у Лос-Анджелесі
У 1970-х роках Г’ю Гефнер побачив у будинку у Голмбі-Гіллз (Holmby Hills) можливість створити гедоністичну штаб-квартиру для свого бізнесу. Це місце було неймовірно популярним, а відвідування однієї з вечірок Г’ю Гефнера було ознакою статусу. На таких вечірках гості спілкувалися зі знаменитостями, «зайчиками» Playboy та безпосередньо з господарем, який найчастіше був одягнений у свою фірмову піжаму.
Поступово успіх Playboy зменшувався, а дух вільного сексу піддавався критиці. У цей час почали говорити про жорстоку експлуатацію жінок та безрозсудність в епоху СНІДу.
Цей особняк Г’ю Гефнера став популярним місцем для політичних та благодійних зборів коштів, а у 2005 році тут знімали реаліті-шоу. Тут Г’ю Гефнер жив із трьома значно молодшими супутницями.
Періодично у ЗМІ з’являлися історії про темне минуле успішного видавця та бізнесмена. Наприклад, жінки розповідали про його жорстоку поведінку, відверто сексистську культуру.
Окремо розповімо про характер Г’ю Гефнера. Він був контрастним, адже він поєднував у собі риси шукача задоволень та трудоголіка, Казанови та романтика.
Особисте життя Г’ю Гефнера
У 1949 році Г’ю Гефнер одружився з Мілдред Вільямс (Mildred Williams), студенткою Північно-Західного університету, де й сам навчався. У подружжя у 1952 році народилася донька Крісті (нині – сучасна бізнесвумен) та у 1955 році – син Девід. Перед весіллям Мілдред зізналася про зраду, поки Гефнер був в армії. Цей момент був одним із найважчих у його житті. Після цього зраджував вже чоловік. Подружжя розлучилося у 1959 році.
У 1971 році він придбав другу резиденцію у Лос-Анджелесі, Playboy Mansion West, назавжди покинувши Чикаго.
Вдруге чоловік одружився у 1989 році. Його обраницею стала модель Кімберлі Конрад (Kimberley Conrad), молодша за нього на 36 років. У подружжя народилися сини: у 1990 році – Марсон Гленн, у 1991 році – Купер. У 1998 році пара розійшлася, але офіційно розлучення було оформлено у 2010 році. Тоді наймолодшому сину виповнилося 18 років.
Крістал Гарріс
Третьою та останньою дружиною Г’ю Гефнера стала модель Крістал Гарріс (Crystal Harris), на 60 років молодша за нього. Їхні стосунки розпочалися ще у січні 2009 року, у грудні 2010 року вони заручилися, а за 5 днів до запланованого весілля у 2011 році наречена розірвала заручини. Згодом вони помирилися, після чого побралися 31 грудня 2012 року.
У 2024 році Крістал Гарріс випустила мемуари: «Говори лише хороше. Як я вижила в Playboy і віднайшла себе». Це відверта історія, завдяки якій можна дізнатися, як жили подружки Г’ю Гефнера. Йдеться про контроль власника, суворі правила та комендантську годину. Це ще й історія про конкуренцію жінок й досвід спілкування з Г’ю Гефнером.
Марк Сіммонс, дослідник урбаністики та медіа-історії, зазначав:
“Г’ю Гефнер не просто створив журнал; він продав світові ідею ‘Каліфорнійської мрії’, де успіх вимірювався не лише грошима, а й рівнем особистої свободи. Його особняк у Лос-Анджелесі став фізичним втіленням цієї утопії, яка змінила ландшафт американської поп-культури назавжди“
Головні культурні впливи
Тож, це не просто історія про заможного видавця. Г’ю Гефнер став людиною, якій вдалося використати свободу, блиск Лос-Анджелеса та одержимість знаменитостями, аби перетворити чоловічий журнал на філософію мрії. Його видання змінило ставлення до сексу, свободи та чоловічого ідеалу у XX столітті. Такої думки дотримується історик та біограф Стівен Воттс (Steven Watts) у книзі «Mr. Playboy: Hugh Hefner and the American dream». Г’ю Гефнер від самого початку вірив, що зможе перевернути соціальні норми США.
Стівен Воттс виділяв чотири культурні впливи Г’ю Гефнера.
- Він відіграв вирішальну роль у сексуальній революції, перевернувши традиційні уявлення про поведінку та очікування щодо сексу.
- Він був одним із найвпливовіших прихильників швидко зростальної споживчої культури. Г’ю Гефнер пропагував образи матеріального достатку та неквапливого способу життя, відомого як «Playboy Lifestyle».
- З його допомогою популярна культура (наприклад, через журнали, телешоу, кіно, музичні проєкти тощо) стала ключовою силою у житті багатьох людей.
- Він виступав за сексуальну свободу жінок та їх звільнення від традиційних обмежень. З іншого боку, феміністки вважали його пророком нового виду чоловічого домінування.
Стівен Воттс, описуючи біографію Г’ю Гефнера зазначав, що шістдесяті були бурхливим періодом, сімдесяті – самозакоханим, вісімдесяті – рекреаційним, а дев’яності запам’яталися увагою громадськості (у тому числі завдяки справжньому хіту, реаліті-шоу «Дівчата по сусідству»).
Г’ю Гефнер поруч із Мерилін Монро
27 вересня 2017 року у 91 рік Г’ю Гефнер помер в особняку Playboy через зупинку серця та дихальну недостатність. Його поховали у Меморіальному парку Вествуд у Лос-Анджелесі (Pierce Brothers Westwood Village Memorial Park and Mortuary) поруч із Мерилін Монро (Marilyn Monroe). За крипту поруч він віддав у 1992 році $75 000.
У 2009 році він дав інтерв’ю «Los Angeles Times», у якому сказав:
«Я вірю у символічні речі. Провести вічність поруч із Мерилін — це надто солодка можливість, щоб від неї відмовитися»
Феномен Гефнера полягав у його здатності залишатися «вічним підлітком» у тілі успішного бізнесмена. Його вибір бути похованим поруч із Мерилін Монро — жінкою, яку він ніколи особисто не знав, але чиє фото зробило його багатим — є фінальним актом самобрендингу.
Це підкреслює трагікомічну самотність імперії: Гефнер створив світ, де інтимність була публічною, а особисте життя — частиною маркетингового плану. Його життєвий шлях — це ілюстрація того, як людина може стати заручником власного ідеально сконструйованого образу «Playboy №1».
Доля імперії Playboy після смерті засновника
Журнал змінив свій напрямок. У 2019 році Playboy перезапустили як щоквартальне видання без реклами. У 2020 році генеральний директор PlayboyEnterprises Бен Кон (Ben Kohn) оголосив, що весняний випуск буде останнім регулярним друкованим випуском, пропонуючи контент у режимі онлайн. У серпні 2024 року було оголошено про перезапуск журналу у друкованому вигляді у лютому 2025 року та щорічний випуск. Зазначалося, що штаб-квартира Playboy переїде з Лос-Анджелеса до Маямі-Біч до вересня 2026 року. У планах – відкриття нового клубу Playboy у Маямі-Біч.
Нове життя після «Золотої клітки»: Заручини Крістал Гефнер
У січні 2026 року, через вісім років після смерті Г’ю, його вдова Крістал Гефнер офіційно підтвердила свої заручини з Джеймсом Вардом. Після року стосунків вона готова знову стати під вінець. Ця подія стала символічним фіналом її тривалого шляху реабілітації після життя в Playboy Mansion.
У своїх інтерв’ю Крістал неодноразово наголошувала, що лише зараз відчуває справжню свободу — без комендантських годин, контролю за зовнішністю та «привидів» минулого. Для аудиторії Лос-Анджелеса це виглядає як остаточне завершення епохи Гефнера: навіть його найближча жінка обирає життя, далеке від створеного ним міфу.
Джерела:
- https://archive.org/details/mrplayboyhughhef0000watt_z6i8/page/n9/mode/2up
- https://web.archive.org/web/20200607074125/https://www.latimes.com/archives/la-xpm-2009-aug-14-me-marilyn14-story.html
- https://www.latimes.com/local/lanow/la-me-playboy-mansion-20170928-story
- https://www.imdb.com/name/nm0005005/
- https://www.nytimes.com/2017/09/27/obituaries/hugh-hefner-dead.html